Що потрібно знати програмісту про офшорні компанії
Інтернет та сучасні інформаційні технології найрадикальнішим чином змінили уявлення про відносини працівника і роботодавця. Вже перестали бути рідкістю робочі місця, які не вимагають появи працівника в офісі компанії роботодавця, а контроль за роботою інформаційних систем, нерідко здійснюється з відстані в тисячі кілометрів. Переворот у технологіях вимагає перевороту і в організації бізнесу, який не пов’язаний з певним місцем і може вестися в будь-якій точці світу. У даному випадку мова йде про бізнес в області IT-технологій. Одним з ефективних інструментів вирішення таких завдань є використання офшорних компаній. Існує безліч визначень поняття «офшорна компанія», але мета цієї статті не в академічному дослідженні даного феномена, тому обмежимося коротким і, може, дещо несподіваним визначенням. “Офшорна компанія» – це спосіб зміни умов ведення бізнесу, при цьому не змінюючи свого місцезнаходження. Очевидно, що умови ведення бізнесу обумовлені країною, в якій бізнесмен зареєстрований. Не секрет, що Україна не може похвалитися сприятливих умов ведення бізнесу, як втім і старанністю в їх створенні. Наприклад, У рейтингу економічної свободи країн світу на 2010 рік , складеному The Heritage Foundation , України посіла непочесне 162 місце, пропустивши попереду себе багато країн, в числі яких опинився і Гондурас (99 місце). Тому буде досить розумним вибрати самостійно сприятливі умови ведення бізнесу, якщо люди, які повинні це робити за службовим обов’язком переймаються тільки вибиванням грошей з тих хто їх може заробляти самостійно. Як правило, бізнес ведеться або підприємцями-одинаками, або компаніями, які ці одинаки, об’єднавшись, зареєстрували в якійсь певній країні. Кожна країна дуже суворо підходить до питання розширення переліку своїх громадян і до доступу на свою територію іноземних фізичних осіб. Ці ж країни часто встановлює дуже ліберальний режим створення іноземцями компанії, яка буде діяти в їхніх інтересах. У зв’язку із зазначеним створення компанії і розглянуто в якості пріоритетного способу.
Про офшорному бізнесі написано дуже багато, про те, як використовувати договори про усунення подвійного оподаткування, як оптимізувати податкові ставки, як захищати свої активи і про багато іншого. Відкладіть читання цих статей на потім, коли ці активи з’являться і обсяги фінансових потоків будуть коштувати того, щоб їх зміна на 5% виправдовувало побудова складних схем. Якщо висловитися простіше, то не варто обтяжувати себе рішенням завдань другого рівня, коли ще не пройдений рівень перший. Перший рівень вимагає організувати бізнес так, щоб продаж своєї праці відбувалася максимально комфортно і на найбільш вигідних умовах.
Отже, визначимося з складовими, необхідними для ведення бізнесу:
Компанія (юридична особа), рахунок в банку і попит на послуги в області IT 
Для вибору країни реєстрації (юрисдикції) будемо виходити з простоти реєстрації, репутації і небажання уряду цих країн втручатися у діяльність цих компаній, якщо вона не пов’язана з наркотиками, відмиванням грошей і не проводиться всередині цих країн. Серед країн, які першими приходять на думку – це: Беліз, Британські Віргінські острови, Сейшельські острови і Панама. Звичайно, між ними є не тільки географічні відмінності, але ці відмінності краще залишити професіоналам. Що об’єднує компанії, зареєстровані у цих країнах, то це відсутність необхідності подавати податкову звітність. За чиниться гостинність перелічені країни вимагає сплати разового річного збору, який не перевищує 300 доларів США.
На відміну від використання, створення компанії за кордоном вимагає менше знань ніж створення сайту, але тим не менш, завдання дуже відповідальна. Умови вирішення такого завдання визначаються законодавством двох країн: країни постійного проживання, імовірно – це улюблена України і країни, де клімат м’якше і чиєї прихильністю до нашого бізнесу ми хочемо скористатися. Закони Батьківщини потрібно знати добре і як рекомендував товариш Бендер шанувати. Процес створення компанії, яка буде брати участь в передбачуваному бізнесі за кордоном, у законодавстві України отримав назву «здійснення інвестицій за кордон». Декрет КМ «Про валютне регулювання та валютний контроль» встановлює, що для здійснення інвестиції за кордон необхідно отримати дозвіл НБУ, отримання такого дозволу практично нереально, тому цей шлях відкидається як тупиковий.
І тут нам на допомогу приходить законодавство другої країни, яке дозволяє бути реальним власником компанії в той момент, коли офіційно таким власником вказано зовсім іншу особу. Це схоже на процес покупки посилань – люди тиснуть на чужу посилання, а потрапляють на ваш сайт. У країнах загального права (common law) ці відносини отримали назву «траст», а якщо бути зовсім точним «bare trust». При цьому у вас (і тільки у вас) навіть буде документ, що підтверджує, що власник ви.
Реєстрацією офшорних компаній займаються спеціальні компанії – реєстратори, які за ваші гроші в якості надання послуг зареєструють компанію, забезпечать її директором, офіційним (номінальним) власником, документом, що підтверджує, що господар ви і при цьому ще вручать довіреність на управління справами компанії .
Важливо пам’ятати, що якщо ви офіційно не оформите частки участі (акції) компанії на своє ім’я, то у НБУ не буде ніяких підстав вважати, що у вас є інвестиції за кордоном.
Тепер варто поговорити про відкриття та управлінні банківським рахунком. Про чіпких лапах Батьківщини і тут не варто забувати. Мова йде про 208 статті Кримінального кодексу України, яка забороняє приватним особам відкривати і використовувати валютні рахунки за кордоном. У даному випадку, рахунок відкривається для компанії, яка є незалежною юридичною особою і офіційно ніяк з вами не связана.Правда, згадка про вас уся таки буде як про вигодонабувач і воно буде зберігатися в надрах банку, нерідко банк вимагає особистої присутності того хто заявлений у як вигодонабувача. Так що вибір банку дуже відповідальна процедура. Сучасні засоби управління рахунком дозволяють це робити за допомогою інтернет і без особистого підписання паперів. Для тих, хто побоюється навіть згадки про вигодонабувача існує послуга управління рахунком юридичною компанією, але це вже зовсім інші гроші і швидше відноситься до другого етапу.
Приймаючи рішення про створення компанії завжди необхідно брати до уваги економічну складову цього проекту. Хоча в даному процесі не все вимірюється грошима. Так, наприклад, у вашу компанію не прийде податковий інспектор і не стане з’ясовувати наскільки обгрунтовані встановлені вами ціни або чи відносяться понесені витрати до основної діяльності. Існуючи кілька років, і сумлінно виконуючи свої зобов’язання, компанія починає сама стає активом, який коштує певних грошей і може служити інструментом придбання великих активів. І все ж про економічну складову. Стандартні витрати, пов’язані зі створенням і життям компанії складаються з наступних статей: плата за реєстрацію, послуги номінального власника, послуги директора, державний збір за реєстрацію, плата за місце проживання. Перелік носить орієнтовний характер і повинен уточнюватися для кожної юрисдикції окремо. Вибираючи вартість послуг, потрібно пам’ятати, що багато компаній за методом «болота» спочатку показують вартість тільки реєстрації, поступово збільшуючи її за рахунок надання послуг, які спочатку є необхідними. Дуже часто відкриття банківського рахунку, його обслуговування і навіть просто збереження також потребує витрат, про які потрібно знати ще до відкриття рахунку.
Для зменшення фінансового навантаження, компанію можуть створювати кілька підприємливих осіб, на яких вона і буде оформлена.
Отже, все склалося: компанія, банківський рахунок, попит на інформаційні послуги.
Для того, щоб почати заробляти гроші компанія укладає договір із замовником на надання послуг. Існує два основних способи укладення договорів такою компанією: перший це підписання договору директором, який за це стягує плату в розмірі близько 50 доларів або другий, коли ви це робите самі за дорученням. Який вибрати це справа смаку і ставлення до допустимості ризику, тому що підписані від імені компанії документи мимоволі наводять на думку про ваших близьких відносинах. Отримувані на рахунок компанії гроші не відносяться до валютної виручки і не зобов’язані повертатися на Батьківщину. Рано чи пізно часткове повернення отриманих грошей стає вельми бажаним.
Існує кілька законних способів надходження грошей в Україну з-за кордону: ввезення готівки, перерахування через різні платіжні системи і переказ через банківський рахунок.
На першому етапі, як правило, мова йде про незначні суми і питання їх надходження в Україну можна вирішити досить просто. Наприклад, ви отримуєте корпоративну пластикову картку компанії, яка дозволяє в один день знімати з рахунку певну суму грошей. У разі зняття готівкової валюти за кордоном, слід пам’ятати про те, що відповідно до Інструкції НБУ «Про переміщення готівкової валюти банківських металів через митний кордон України» за умови усного декларування можна ввозити суми до 10 000 євро, при цьому за умови письмового декларування можна ввозити більше 10 000 євро, але варто пам’ятати, що декларації підписуються особисто і десь зберігаються. При вивезенні валюти з країни, де вона була отримана також слід, пам’ятати, про місцеві лімітах. Так з Росії за умови письмового декларування можна вивозити 10 000 доларів США. До готівковій валюті крім банкнот відносяться чеки, але в силу того, що при їх переведенні в готівку необхідно пред’являти паспорт, а вимоги щодо декларування такі ж, цей інструмент видається малопривабливим. Теж саме, можна сказати про системи для переказу грошей типу Western Union, тому що їх використання передбачає передачу готівкових грошей оператору в країні відправлення і необхідність пред’явлення документів, що засвідчують особу при отриманні.
При більш значних сумах доведеться звернутися до безготівкових операцій з використанням банківського рахунку. Як скористатися банківських рахунком встановлює Інструкція НБУ № 492 про порядок відкриття, використання і закриття в національній і іноземній валютах. Відразу ж варто зауважити, що, по можливості, слід уникати перерахувань надмірних сум, щоб не викликати інтерес. Тут виникає законне питання: а яка сума є надмірною? Наприклад, Закон України «Про запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансуванню тероризму вважає такою сумою, суму еквівалентну 150 000 гривень. З цієї суми починається фінансовий контроль за змістом фінансової операції та подання відповідної інформації до контролюючого органу. Попередня сума дорівнювала 80 000 гривень, тому буде розумно не виходити за поріг в 10 000 доларів за одним рахунком.
Використання цього каналу фінансування зажадає укладення відповідного договору між зареєстрованої за кордоном компанією і особою, зареєстрованою в Україні. Слово «зареєстрований» використано спеціально, щоб звернути увагу на таку обставину. Не варто оформлювати стосунки зарубіжної компанії та фізичної особи в Україну як трудові. Через те, що фізична особа перебуватиме на території України, то при виявленні цього факту, у державних органів може з’явитися спокуса трактувати, що компанія має постійне представництво в Україні, що може спричинити за собою масу неприємних речей, які починаються з вимоги реєстрації постійного представництва та його постановки на податковий облік, хоча як це зробити з компанією, зареєстрованою десь на островах представляється смутно. До того ж виникне питання про декларування та сплати прибуткового податку. Інструкцією передбачений дуже обмежений перелік підстав для зарахування грошових коштів на рахунок фізичної особи і серед цих небагатьох вказана оплата за виконану роботу, тому варто зважити «за» і «проти» перш ніж обрати метод і підстава отримання грошей через банківський рахунок. Правда є ще один шлях отримання грошових коштів з-за кордону не особливо вступаючи в конфлікт з українськими порядками. Це використання систем електронних грошей, з яких можна порекомендувати MoneyBookers, яка надає кілька варіантів отримання грошей від зарахування грошей на рахунок банківської картки, до отримання дебетової картки MasterCard без відкриття рахунку в Україну в інтернеті можна знайти й інші платіжні системи. Ще одна обставина, про який варто згадати.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», встановлює, що для того, щоб займатися наданням послуг іноземної компанії фізична особа повинна бути зареєстрована як підприємець. Загалом-то, Інструкція думає також.
Варіант із створенням юридичної особи, яка надає послуги іноземній компанії, отримує гроші і платить податки досить відомий. Також і фізична особа, зареєстрована підприємцем може надавати різного роду послуги з отриманням оплати на банківський рахунок.
І у підсумку, все таки, наведу маленький дисклеймер:
Відповідно до статті 212 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність за умисне ухилення від сплати податків.
Ю. Азаров, 25.10.2010Вам сподобалась ця стаття?
Категорії: Новини
Теґи: IT, The Heritage Foundation, Беліз, Британські Віргінські острови, офшор, офшори, офшорна компанія
|
“Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність», встановлює, що для того, щоб займатися наданням послуг іноземної компанії фізична особа повинна бути зареєстрована як підприємець.”
Відповідно до ст. 3 наведеного Закону фізична особа, тобто ми з вами, може бути субєктом зовнішньоекономічних відносин. Тим паче, що ставка податку на прибуток фізичної особи (що становить 15%) значно менша від аналогічної для юридичної особи (на хвилинку, 25% від прибутку).
Одне застереження яке не вказав автор, що фізична особа не може здійснювати постійне (тобто тривале, наприклад місяць) надання послуг або систематичне (більше трьох разів на рік) надання послуг. Оскільки така діяльність буде прирівнюватися до підприємницької. А здійснення підприємницької діяльності без належної реєстрації карається адміністративним штрафом (невеликим але повязаним з податковими штрафами, які значно більші).
Хоча стаття мені сподобалась.
З повагою до колег.