Приобретение оффшорных компаний без лицензии. О чём вы хотели, но боялись спросить НБУ
Идея написать письмо НБУ об особенностях приобретения оффшорных компаний за рубежом родилась после прочтения одной из тем на форуме программистов, где обсуждались способы законного приобретения оффшорной компании без получения индивидуальной лицензии НБУ. Для более удобного восприятия ниже публикуется само письмо и текст ответа НБУ.
Письмо в НБУ.
Щодо отримання індивідуальної ліцензії на проведення операції здійснення інвестицій за кордон.
Прошу надати роз’яснення з наступних питань застосування положень Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року. У відповідності до пункту 4 статті 5 Декрету проведення операції здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів потребують отримання індивідуальної ліцензії.
У відповідності до статті 1 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект. Ця стаття цілком відповідає наведеному в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначенню «Експорт капіталу» – вивезення за межі України капіталу у будь-якій формі (валютних коштів, продукції, послуг, робіт, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав) з метою одержання прибутків від виробничої та інших форм господарської діяльності.
Згідно статті 4 зазначеного закону експорт капіталу віднесено до одного з видів зовнішньоекономічної діяльності. До іншого виду діяльності відноситься спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій та спільне володіння майном як на території України, так і за її межами. Визначення спільної діяльності цілком відповідає організаційним формам підприємств, існуючим в країнах загального права (зокрема, Сполучене Королівство Великої Британії) таким як партнерство з обмеженою відповідальністю, в яких партнери не є власниками підприємства, а є його уповноваженими особами Limited Liability Partnerships Act 2000 . У зв’язку з цим прошу надати роз’яснення з наступного питання: Чи необхідно резиденту України отримувати індивідуальну ліцензії на проведення операції здійснення інвестицій за кордон у разі якщо його участь у створенні партнерства обмежуються укладанням договору про створення партнерства та при цьому передання ним будь яких цінностей у власність партнерства не відбувається?
Наступне питання також пов’язане з особливостями права Великобританії. Пункт 4 статті 5 Декрету «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» прямо передбачає, що отримання індивідуальної ліцензії не потрібне у разі, якщо цінні папери або інші корпоративні права, отримані фізичними особами – резидентами як дарунок або у спадщину. Правова система України не знає поняття «бенефіціарна власність» та інституту траста. У зв’язку з цим виникає наступне питання – чи необхідно резиденту України звітувати перед Національним Банком України про наявність майна за кордоном у разі отримання у якості подарунку бенефіціарних прав, щодо частки в статутному капіталі компанії, зареєстрованої в Великобританії ?
З повагою,
Ответ из НБУ.
06.05.2011 № 28-313/1672-5955
Национальный банк Украины
Про необхідність одержання індивідуальної ліцензії
Національний банк України розглянув Ваш запит від 05.04.2011 б/н (далі – запит) щодо необхідності отримання індивідуальної ліцензії на здійснення інвестиції за кордон та за результатами його розгляду повідомляє про те, що порушені у запиті питання врегульовані законодавством України, зокрема:
- Цивільним кодексом України;
- Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.93. № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет);
- Указом Президента України від 18.06.94 № 319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» (далі – Указ Президента № 319/94);
- Наказом Міністерства фінансів України від 25.12.95 № 207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами;
- Інструкцією про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон (далі – Інструкція № 122);
Відповідно до підпункту «е» пункту 4 статті 5 Декрету здійснення інвестицій за кордон, у тому числі шляхом придбання цінних паперів, за винятком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриманих фізичними особами – резидентами як дарунок або у спадщину, потребує отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України (далі – індивідуальна ліцензія).
Згідно з пунктом 1.1 Інструкції № 122 під інвестицією за кордон розуміється валютна операція, яка передбачає придбання суб’єктами інвестицій основних фондів, нематеріальних активів, корпоративних прав, цінних паперів та їх похідних в обмін на валютні цінності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
З урахуванням зазначеного, укладання резидентом договору про створення партнерства за межами України, якщо при цьому у власність партнерства не передаються будь-які цінності, не потребує одержання індивідуальної ліцензії відповідно до Декрету та Інструкції № 122.
Також зазначаємо, що нормами цивільного права України передбачена безоплатність передачі майна у власність однією стороною договору дарування(дарувальником) другій стороні ( обдарованому ).
Виходячи з викладеної у запиті інформації, резидент отримує в якості подарунку бенефіціарні права щодо частки в статутному капіталі компанії, зареєстрованої в Великобританії. При цьому, декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, здійснюється згідно з вимогами Декрету, Указу Президента № 319/94, спільного листа Національного банку України та Державної податкової адміністрації України від 17.04.2003 № 28-311/1929-2823, № 3368/5/23-5316 «Про подання Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» лише тими особами-резидентами, які є суб’єктами підприємницької діяльності.
В.о. Першого заступника Голови Національного банку України І.В. Сорокін
Ю. Азаров, 25.05.2011